- ординарний
- —————————————————————————————ордина́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ординарний — а, е, книжн. 1) Який нічим не вирізняється з поміж інших; звичайний, рядовий. 2) заст. Який обіймає вчену посаду, передбачену штатом; штатний. Ординарний професор … Український тлумачний словник
ординарний — на, не, Ол. Грубий у поведінці, погано вихований … Словник лемківскої говірки
звичайний — а, е. 1) Який нічим не вирізняється з поміж інших, не має яких небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у знач. ім. звича/йне, ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним. 2) Який не має в… … Український тлумачний словник
ординарність — ності, ж., книжн. Абстр. ім. до ординарний 1) … Український тлумачний словник
ординарно — Присл. до ординарний 1) … Український тлумачний словник
звичайний — I (який нічим не вирізняється серед інших, нічим не примітний), нормальний, рядовий, простий, пересічний, прозаїчний, ординарний Пор. буденний II ▶ див. звичний I, посередній 1), постійний I, 2), щоденний … Словник синонімів української мови
штатний — (який перебуває у штаті); ординарний (який обіймає вчену посаду, передбачену штатним розписом) … Словник синонімів української мови